Про мене

Моє фото
Навчаюся в Українському Католицькому Університеті на Філософсько-богословському факультеті 3 курс, перед тим закінчив ЛДУФК магістер фізичної реабілітація, тема магістерської - фізична реабілітація при розсіяному склерозі. Працював секретарем, реабілітологом, масажистом.Член організацій6 Во Свобода, Молодіжна Свобода, Сокіл, РС УКУ,член філософського клубу УКУ. Сьогодні мрію щоб мої твори стали каталізаторами суспільного оновлення. Із своїми побратимами та посестрами із філософського клубу УКУ намагаюся запровадити ТЕОЛОГІЮ ВІЛЬНОСТІ в Україні, мої представленні напрацювання у блозі входять у контекст духовного звільнення нашої нації. Прошу всіх долучитися до розвитку радянсько-меншовартісно незаангажованої студентської думки.

середу, 28 вересня 2011 р.

Що є істина?


Для когось істина в вині,
Голодним у котлеті,
Вона для когось у вірші,
А хтось її побачить в сигареті


Хіба  узрить глибоку воду у собі
І взнає, що вона десь там -  на дні



«Пилат сказав Йому: Отож, Ти – Цар? Ісус сказав: Ти кажеш, що Я – Цар; Я для того й народився і для того прийшов у світ, щоб засвідчити істину; Кожний, хто від істини, слухає голос Мій. Пилат сказав Йому: Що є істина?» (Ів. 37-38).
Пізнати істину – це знайти сенс життя, пережити найголовніше, це віднайти джерело всього доброго і напитися з нього. Істина вища всього, тому і досягається лише за допомогою надприродного, із благословенням з гори.
Людина переоцінила свої можливості коли понадіялась осягнути істину розумом. Істина не потребує захисту, вона просто є, вона дається даром кожному хто її хоче. Вище наведений епізод із Святого Письма нагадує, що можна старанно шукати, щодень роздумувати і не помітити її поруч себе.
Відчуваємо незриму душевну схожість людей з різних континентів, бачимо віщі сни, переживаємо дежавю, пізнаємо добро як щось дожиттєво відоме, говоримо про спільну душу всього людства. Наш досвід вказує на вічність, що перебуває в нас. Повсякденні чуда показують істину, що залягла у нашому нутрі.   
Істина з нутра людини природно прагне знайти себе. Тривалі пошуки у всьому твориві врешті приводять до скарбу, що завжди перебував у сховку іншої людини.
Одна із багатьох приголомшена силою істинного слова впізнає й нестримно вигукує «Блаженне лоно що Тебе породило і груди що Тебе годували» (Лк. 11.27). Жінка зачарована правдою не може стримати емоцій як і Архімед коли кричав «Еврика!», як і студенти УКУ коли торкаючись містичного логосу на парах не раз скрикали «Нічого собі!».
Творець заклав себе в творінні, а ми творіння з благословення шукаємо Його в собі. Часом прозрівають духовні очі й починають бачити людину з іншої сторони – зі сторони істини.
Істина неосяжна. Інколи знайомі дивуються з наших можливостей, часом ми з їхніх, а деколи самі подивляємо собі. Буває з трепетом душі в іншому впізнаємо щось вище, як Петро впізнав Бога - «Ти Христос Син Бога живого» (Мт. 16.16).
Шукаєте істину? Придивіться, можливо вона поруч вас.


Андрій Дацків

Немає коментарів:

Дописати коментар